За статистикою, саме гостре або хронічне запалення глоткових мигдалин (тонзиліт) стає причиною розвитку інфекційно-запальних захворювань серця, суглобів, нирок, нервової системи. Тому лікарі будь-якої спеціальності говорять, що вилікувати пацієнта із захворюваннями внутрішніх органів без санації вогнища інфекції в організмі практично неможливо. У деяких випадках у пацієнта діагностують безсимптомний хронічний тонзиліт, лікування вдома якої повинно проводитися наполегливо і послідовно, в суворій відповідності до рекомендацій лікаря.

Хронічний тонзиліт - як потрібно складати програму лікування

Дуже часто при виникненні болю в горлі, підвищенні температури, загальному нездужанні хворий самостійно приймає якісь препарати і не підозрює, що гостра інфекція безсимптомно перейшла в хронічний тонзиліт. Лікування будинку з невиправдано коротким курсом прийому антибіотиків, недотриманням постільного режиму, достроковим припиненням терапії взагалі призводить до того, що збудник захворювання - гемолітичний стрептокок набуває стійкість до антибактеріальних засобів, що й стає причиною розвитку ускладнень. Призначення антибіотиків без урахування чутливості мікроорганізмів і стану організму пацієнта призводить до того, що ускладнення з боку внутрішніх органів розвиваються вже при першому ж загостренні вогнища хронічної інфекції.

Часто лікування тонзиліту будинки взагалі обмежується тільки одноразовим прийомом жарознижуючих препаратів, і вже через день після нормалізації температури тіла, навіть не чекаючи повного одужання, людина повертається в колектив і стає осередком інфекції. Насправді це захворювання відноситься саме до тих рідкісних видів патологічних процесів в організмі, вилікувати які без розумного поєднання місцевих процедур і системної терапії, що включає раціональне призначення антибіотиків, неможливо.


Проте, тільки лікар після особистого огляду хворого може поставити діагноз - хронічний тонзиліт. Лікування будинку, незалежно від тяжкості стану пацієнта, має передбачати негайне призначення постільного режиму, раціональне зміна режиму харчування (використання дієти з механічним і хімічним оберігання глоткових мигдалин) і призначення місцевої і системної лікарської терапії.

Антибіотики - незамінний компонент схеми лікування

При призначенні лікування лікар обов'язково враховує, що причиною розвитку загострення вогнища інфекції стає ослаблення імунної системи організму. Тому хронічний тонзиліт, лікування вдома якого виявляється успішним при дотриманні лікарських призначень у 90% пацієнтів, передбачає призначення антибактеріальних препаратів, бажано після визначення чутливості мікрофлори зіву до них, а також засобів, що стимулюють активність імунної системи.

Антибіотики в переважній більшості випадків призначають досить тривалим курсом і продовжують прийом препаратів навіть після видимого поліпшення стану пацієнта, причому тільки лікар може вирішити - як вводити лікарський засіб, всередину або у вигляді ін'єкцій. Крім того, в тих випадках, коли пацієнтові ставиться діагноз хронічний тонзиліт, лікування вдома обов'язково передбачає місцеве застосування антимікробних засобів. Показано використання полоскань з розчинами антисептиків, використання аерозолів з протимікробну і знеболюючою дією, змазування збуджених мигдалин розчином Люголя, йодинолом, хлоргексидином.

У кожному конкретному випадку хронічного тонзиліту лікар підбирає індивідуальну програму лікування загострень і санації вогнища інфекції, в тому числі, за наявності показань, рекомендує хірургічне лікування.